Страх
Джесс ніяк не міг заснути тієї ночі. Усе йому щось марилося, усе ніби хтось наздоганяв його з далекого-предалекого дитинства — ретельно захованого в найпотаємнішу комору пам'яті й міцно запертого там на важкий замок. Джесс ворочався, медитував, рахував слоненят, занурював у неосяжне — на пів неба — всевидяче око, вставав випити кави, адже вона завжди діяла на нього, як снодійне, ходив із кутка в куток по кімнаті, дивлячись собі під ноги, лише собі під ноги, оскільки у велике — на пів стіни — дзеркало він заглянути не наважувався — звідти за ним спостерігав саме той, хто був так безмежно схожий на причину його сьогоднішнього безсоння, і кого Джесс так старанно намагався стерти зі своїх спогадів усе життя.
Отже, пригадалося йому, як бувши дев'ятирічним хлопчиком, він лежав на маленькому клаптику землі, буцімто на крихітній виспі, десь посеред моря — ледве живий, майже непритомний — він уже зовсім нічого не відчував і навіть не сподівався на диво. Однак на то воно й диво, бо трапляється саме тоді, коли вмирає найостанніша надія. Тож Джессі був врятований. Він не зрозумів тоді, як це сталося, і хто був його рятівником, адже перебував у вкрай тяжкому виснаженому стані і практично не подавав ознак життя. Вже після йому розповіли, що він пролежав на тому острівцю кілька діб у мокрому холодному одязі, звісно, без їжі та води, і що йому дуже пощастило, оскільки море в ті дні було спокійне, а ночі поки стояли порівняно теплі.
Дотепер Джесс не пам'ятав, що спричинило той нещасний випадок. Проте ніщо не вічно, і замок на комірчині пам'яті теж, тому спогади, мов потужний руйнівний струм, почали раптом виринати з глибин його свідомості та вирувати біля нього, наче кола, що розходилися навкруги того рятівного клаптика землі безліч років тому.
...страх насильство переслідування страх гуркіт серця рвана куртка сива борода страх страх урвище стрибок крижана вода страх плисти плисти треба плисти щосили плисти...
Ні, Джесс так і не заснув тієї тривожної ночі, втім, він швидко заснув наступної, а потім наступної — він взагалі став нарешті краще спати, бо збрив свою сиву бороду і прибрав із дому всі дзеркала.
