Калоші

Коли ти приходиш до мене в гості — я завжди взуваю гумові калоші. Такі, що по щиколотку. Чорні. Геть гидотні. Напевно, якісь яскраві гумові чобітки здавалися б краще та модніше, але мені байдуже. Стисло кажучи, котрі знайшла на горищі — ще бабусині, сімдесятих років, "совєтські" — ті й взуваю. Немає різниці спекотно чи холодно, дощова погода чи ні, одягнена я чи гола — калоші повсякчас на мені, доки ти поряд. Навіщо? Бо коли до мене непомітно повзе твій хтивий нищівний струм — я маю вижити.