Джунглі
Поруч зі мною на ґанку сиділа маленька худорлява жінка похилого віку й апатично дряпала паличкою почорнілу землю перед собою. А в мене вже бракувало сил вкотре підняти погляд на кремезний обгорілий скелет чиєїсь домівки, що навис над нами, немов жахливі обвуглені кістки жорстоко знищених українських доль.
Жіночка подивилася вперед незрячим затуманеним поглядом і ледь чутно тремтливим голосом промовила:
— Нещодавно мені наснилося, ніби я опинилася в джунглях, — вона зробила паузу, гірко посміхнулася і продовжила. — Там я жила просто неба, харчувалася соковитими дикими фруктами та раптом ледь не загинула від якоїсь хижої комахи.
— Так... від якоїсь хижої комахи... — луною відізвалася я та подумала: "Все тут саме так. Окрім диких фруктів."
