Танцю, вітру та свободі

Нора, Норка, наша незламна тендітна дівчинко! На щастя, ти помилилася, адже війни наразі скасовуються, тому замість своєї повсякденної військової форми ти, радісна, вдягнула сьогодні новий спортивний костюм — начебто звичайний, однак якогось дивовижного небаченого кольору — світло-бірюзового з легкою золотистою ноткою, котра дзвінко лунала звідкись ізсередини. Воістину, Норка вся світилася, танцюючи в безкрайньому степу й сама собі усміхаючись тільки їй властивою лагідною щирою усмішкою — так, як здатне усміхатися лише сонце, що непереможно сяяло над обстриженою наголо дівочою головою, бо відпускати волосся Норка ніяк не схотіла. Але нехай, оскільки саме така вона і є — неприкрито справжня та вишукано проста, мов ота невагома, барвиста, прозора хустинка, яка грайливо розвивалася на її шиї в такт танцю, вітру та свободі, адже війни віднині скасовуються. На щастя, наша незламна тендітна дівчинко, ти помилилася.