Трам-пам-пам


Старість має хижі руки — руки-гаки, гаки-руки!

Старість має пальці-дрилі й більш нічого — трам-пам-пам!

Вона просвердлить у тобі потихесеньку тонесеньку свердловину та по ковточку — смик! — висмокче твій життєдайний густо-червоний сік до дна. А ти й не почуєш, голубчику, як над самими твоїми вухами вона чмок-чмокає, у сиваву макітру тебе цмок-цмокає та — трам-пам-пам! — під носом укладає заповіт.

Та — трам-пам-пам — під носом укладає заповіт!