Квартира №6

Заходьте, будь ласка. Тут живе Віктор. Він поляк, але схожий на француза — видатний ніс, гострі вилиці, темне кучеряве волосся. Проте очі — великі та карі — надійно зберігають українське коріння, і я — українка із польським корінням — одразу його впізнала.

Він був єдиним зі всіх мешканців, хто виносив сміття. Він мив посуд глибокої ночі, а рано вранці тягнув до кухні дужий мішок із якимись речами та прав. Потім він, напевно, снідав, однак я ніколи цього не бачила. Але я бачила, як кожного дня він виходив опівдні зі своєї кімнати і йшов у душ, майже голий — тільки рушник на стегнах та сльози на обличчі. 

Apartment 6

Please come in. Victor lives here. He is Polish but looks like French—a striking nose, strong cheekbones, dark curly hair. Yet his big, brown eyes keep secretly his Ukrainian heritage, which I—a Ukrainian with Polish ancestry—recognised immediately.

Among the roommates, he was the only one who took the trash out. He made the washing up around midnight, then early in the morning he pulled a huge bag with his belongings to the kitchen and did laundry. Next, he was supposed to have breakfast, but I've never seen that. All I've seen is how he would exit his room at almost every midday, nearly nude—just a towel on his hips and tears on his face. 

Жовтень/October 2022