Друїд
Я вчуся дихати разом із деревами. Це зовсім не так складно або дивно, як може здаватися. Це, наче гойдатися удвох на дитячій гойдалці. Просто сядь біля дерева та зроби в його напрямку довгий видих, який листя, жадібне до вуглекислого газу, охоче вдихне, а натомість воно видихне для тебе кисень, що, зі свого боку, вдихнеш ти. Клянуся, через декілька хвилин такого взаємного дихання ти навіть почуєш легкий запах озону.
Згодом ти побачиш, як це дерево розгорне свої могутні гілки та зачне швидше рости. І водночас ти помітиш, як кожного разу, коли будеш проходити повз нього — воно, немовби, торкнеться та привітає тебе. Воно стане тобі другом, і якщо виникне потреба, якщо небо разом з усіма його зірками почне підступно кренитися й валитися за обрій — воно, твоє рідне дерево, скаже: "Я йду до тебе на підмогу, і я веду за собою ціле незліченне військо моїх гіллястих побратимів. Ми втримаємо над тобою небо. Тримайся і ти."